Україна

СЦЕНАРІЙ

ДО ДНЯ НЕЗАЛЕЖНОСТІ УКРАЇНИ

« МОЯ УКРАЇНО  - ЄДИНА ТА ВІЛЬНА!»

 

Мета: виховувати патріотичні почуття  у дітей до своєї країни, символів України: прапора, герба та гімну, хлібу на вишитому рушникові; розвивати вміння  уважно слухати музику, співати та виразно читати вірші, сприяти розвитку  у дітей акторських здібностей.

 

Сцена святково прикрашена.

Перед початком заходу звучать тематичні пісні про Україну

На сцені образ Матері Божої, рушник, прикрашений квітами, калиною.

Звучать позивні.

Танець Перлина Україна

Під фонограму пісні "Два кольори" виходять ведучі.

У руках у них калина.

 

Ведуча 1. На білому світі є різні країни,

Де ріки, ліси і лани…

Та тільки одна на землі Україна,

А ми її доньки й сини.

Ведуча 2. Усюди є небо і зорі скрізь сяють,

І квіти усюди ростуть…

Та тільки одну Батьківщину ми маєм -

Її Україною звуть.

Ведуча 1. 24 серпня 1991 року, продовжуючи тисячолітню традицію державотворення в Україні, Верховна Рада Української Республіки урочисто проголосила незалежність України та створення самостійної української держави. З того часу весь український народ відзначає державне свято - День Незалежності.

Ведуча 2. Під синім небом України

Зазолотилися жита,

У кожнім серці воєдино

З’єдналася палітра та.

Ведуча 1. Оце дано нам споконвіку –

Від пращурів жива краса –

Душею, що не любить крику,

Єднати землю й небеса.

Ведучий 2. Символом суверенітету нашої держави стає синьо-жовтий прапор, День народження якого ми щорічно відзначаємо 23 серпня, починаючи з 2004 року .

Ведуча 1. Вже скільки закривавлених століть

Тебе, Вкраїно, імені лишали…

Тож станьмо, браття, в цю врочисту мить,

Рівняймося на прапор вільної держави!

Ведуча 2. Степів таврійських і Карпатських гір

З’єднався колір синій та жовтавий,

Хай недругам наперекір

Рівняймося на прапор вільної держави!

Ведуча 1. Повірмо в те, що нас вже не збороть,

І долучаймось до добра і слави,

Хай будуть з нами Правда і Господь,

Рівняймося на прапор вільної держави!

Ведуча 2. Урочистості з нагоди відзначення Дня Державного прапора України та 26-ї річниці Незалежності України вважати відкритими. Державний прапор України внести.

ЗВУЧИТЬ ГІМН УКРАЇНИ

Ведуча 2. З давніх пір у нас ведеться, -

Хліб святий до свята знов печеться!

Хлібом-сіллю ми гостей стрічаємо.

І у нас на святі всіх вітаємо!

ФОН ПІСНІ «МОЯ УКРАЇНА»

Виходять українка - дівчинка і  українець - хлопчик з хлібом-сіллю

Хлопчик. Добрий день вам, люди добрі,

Раді з святом вас вітати!

І від серця щирого

Щастя та добра бажати.

Дівчинка. Хліб — сіль на рушнику несу.

Любов несу всесвітню.

Люблю людей я над усе,

Як люблять землю рідну.

Хлопчик. Даруємо хліб на рушнику -

І ніби між серцями сонце сходить,

Таке ясне, неначе згода,

Між двох людей і між народів.

Дівчинка. В роботящі руки від громади,

Хліб і сіль вручаємо ми радо!

Хай прийме святу цю нагороду

Вартий шани нашого народу!

 

ДІТИ ВРУЧАЮТЬ ХЛІБ-СІЛЬ

Ведуча 1. Щасливі ми, що народилися і живемо у такій чудовій, багатій, мальовничій землі, у нашій славній Україні. Тут жили наші прадіди, діди, тут живуть наші батьки, тут корінь роду українського… Де б ми не були, скрізь відчуваємо поклик рідної землі, хвилюємось аж до сліз, зачувши рідне слово.

Cценка : Солоха (вибігає, репетує в розпачі). Ой, людоньки! Ви знаєте, яка біда в мене сталася? Чи могла би я подумати, що моя подруга Хівря, яку я сто років знала, вкраде мого Володимира. На День Незалежності я мала бути вже заміжньою жінкою, а тут таке горе… таке горе (схлипує). Пошушукались в мене за плечима, показала Хівря йому свої прєлєсті і шуганули в Єгипет навсєгда. (Б′є руками об поли).

Гвавт, як це ся стало, що я не вгледіла ізмєну.

(Повільно і голосно) Я, Солоха, солодка Солоха і такий прокол… (коротка пауза)

Явдоха (поважно виходить), (до Солохи). Що, знов «ґвавтуєш»? Цить, дурепо? Глянь-но, люди кругом. Не позорся. Мужика вона не бачила… Тьху на тебе…

(До людей). Добрий день, люди добрі. Вибачайте, що моя сусідка Солоха, своїми проблемами вам свято псує. Сьогодні 21 рік як наша Україна стала незалежною державою. Зі святом усіх! Здоров′ячка вам та добра, багатства кожному дому.

Солоха (весело). Любові усім і справжніх друзів, які б могли допомогти та розрадити в гіркі хвилини.

Познайомтесь, це моя сусідка, а тепер ще й вірна подруга – Явдоха, за паспортом – Євдокія Іванівна Нетечинська.

Явдоха (скромно схиляє голову). Дякую, Солохо, за похвалу. Я знаю, що жіноча дружба – це велика сила. Ти жінка у нас видна, все попадаєш в якісь історії, недарма в народі кажуть: «Красива жінка, як порване плаття – за що-небудь так і зачепиться!»

Солоха. Я не тільки красива, я ще й мудра жінка, з великим життєвим досвідом. Знаєш, що я за своє життя помітила?... Хто може керувати жінкою – може керувати і державою. (Піднімає палець). От! А що у нас? Скажем, ситуація не дуже. Незалежній Україні 21 рік. Чоловіки жінок у владу не дуже пускають. А самі лише з 21 (двадцяти однорічним) досвідом. Можна сказати, що молоді ще та зелені.

Явдоха. Я то думаю, що воно таке: як но зустрінеться влада з народом так зразу ж в різні боки… а це переляк такий… Мабуть, по-молодості.

Солоха. А я думаю, що причина в іншому. Проблеми нашої влади в тому, що кредит довіри, який беруть перед виборами у населення, ще жодного разу не повернули.

Явдоха. Запитали якось в одного народного депутата: «Що ви думаєте про свій народ?» А він: «Я про погане намагаюсь не думати…»

Солоха. Воно й справді так, що народ у нас ні сорому, ні совісті не має, але на фоні влади виглядає святим.

Явдоха. Заміть, Солохо, що українці – це роботящі та винахідливі люди, викрутяться з будь-якої ситуації.

Байдуже, що в нас держава сама по-собі, а народ сам по-собі. Все крутиться, живе, рухається, хоч і дуже повільно, але вперед.

Солоха. Дай Боже, при цьому, здоров′я українському народу, терпіння і здорового ґлузду.

Явдоха. (повільно, роздумуючи). Ми, люди, так построїні, що кожний день жаліємось на проблеми (особливо в молодості) і спішимо в майбутнє. А коли постаріємо – постійно живемо спогадами про минуле, і постійно кажемо внукам: «От колись було добре… от колись була молодь…»

Шановні земляки, давайте будем включати мізґи (в кого вони є), пам′ятати, що ми маленькі часточки великої держави. Пам′ятати, що за незалежність України поклали голови мільйони патріотів. Пам′ятати, що на цій землі ще жити нашим онукам та правнукам. Хай вам щастить!

 

 

Ведуча 2. Україна – країна трагедій і краси, де найбільше люблять волю і найменше знали її, країна гарячої любові до народу й чорної йому зради, довгої вікової героїчної боротьби за волю.

Ведуча 1.  2014 рік… Рік змін, рік Революції гідності, рік Небесної сотні і боротьби за незалежність нашої держави. Скільки втрат і болю, і водночас скільки віри у своє майбутнє. Цей 2014 рік обов’язково увійде в історію України.

Ведуча 2. На території держави і зараз точаться бойові дії. Гинуть справжні патріоти рідної української землі, гинуть наші воїни і мирні люди. Ми повинні бути гідними загиблих, і не опустити знамено їхньої боротьби ні перед якими негараздами.

Ведуча 1. Не повернулися додому ті сини,

Які на цій землі святій зростали.

Які любили, вірили, жили,

І в мирний час звитяжно працювали.

Ведуча 2. Не повернулися на рідний свій поріг,

До батьківської лагідної хати.

А полягли на дорогій землі,

Щоб Україну – матір захищати.

Ведуча 1. Не повернулися… хоч з неба нам зорять

Ще й досі їхні душі на прощання.

Давайте ж ми вшануємо героїв

Пошаною й хвилиною мовчання.

СТУК МЕТРОНОМА. ХВИЛИНА МОВЧАННЯ

70  років Україна не знала війни. Наш народ пишався тим, що у буремні 90 – ті, Україні вдалося зберегти мир.

Ще 5 роки тому ми з вами не знали дуже багатьох слів пов’язаних з війною, тепер  майже кожну родину опалило полум’я військових подій.

 

Учень: Тепер ми знаєм, що таке війна.
Де волю відбирають у народу.
Її ми не чекали, а вона
Підступно так прийшла до нас зі Сходу...

Свідомість застилає чорний дим
А на вустах - то вірші, то прокльони.
Як це незвично - воювати з тим, 
Із ким немає лінії кордону.

ПІСНЯ …………………………………………………………………..

Ведуча 1    У нас сьогодні гарне свято – 25 років країні нашій,             -  Незалежній, новій, вільній, мальовничій Україні!                             -  Незалежність країни дає можливість кожному із нас стати справжнім господарем своєї землі. Сьогодні ми є свідками великих перетворень, що відбуваються в нашій країні. Ви, діти, - майбутнє України. Тож своїми знаннями, працею, здобутками підносьте її культуру, своїми досягненнями славте її. Будьте гідними своїх предків, поважайте свій народ і його мелодійну мову, бережіть волю і незалежність України. Шануймо себе і свою гідність і шановані будемо іншими.

Ведуча 2. Люба  Україно, твоя  молодість  -  це  світанок  нашого  життя,  це  радість,  це  світлі  мрії  про  майбутнє.  А  наше  майбутнє -  це наші  діти,  це  ніжна  мамина  колискова,  батькове  міцне  плече.  Нехай  ці  янголи-охоронці  тримають  міцно  тебе  за  руку  і  тоді  найменші  перемоги  стануть  запорукою  нашого  життєвого  успіху, нашого  щасливого,  мирного  життя.

Ведуча 1.  Хай з кожним днем міцніє Україна, своє коріння, діти, бережіть.

Ведуча 2. Нехай у серці кожної дитини про Україну пісня зазвучить.

Пічня……………………………………………………………

Ведуча 1. Любіть свою країну, пам’ятайте її минуле,

Ведуча 2. Творіть щасливе сьогодні  і вірте в краще майбутнє!

Ведуча 1. Хай береже всіх нас Бог!

Ведуча 2. Хай береже нашу рідну неньку Україну!

Ведуча 1. Нехай все буде у нас добре!

Ведуча 2. Нехай всім нам щастить!